Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містонько

Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОНЬКО"
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
Знайдух, -ха, м. = знайда. Желех.
Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Переволочити IICм. переволочувати.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Попідбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підбитися, но о многихъ. Некрутики... попідбивалися йдучи. Мир. ХРВ. 142.  
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.