Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. Ум. Абе́точка.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Завча́с нар. = завчасу.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Макогі́н, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. 3) У мосяжник'овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись.
2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
Ушковий, -а, -е. Съ ушками (о посудѣ). ушкова діжка. Родъ ушата.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ум. шкі́рка, шкі́рочка.
