Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

місцевість

Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЦЕВІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЦЕВІСТЬ"
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Копилитися, -люся, -лишся, гл. Родить внѣ брака ребенка. Угор.  
Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Лі́йка, -ки, ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Шух. I. 299. Ум. лієчка. Харьк.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Попрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.
Розношувати, -шую, -єш, гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСЦЕВІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.