Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітець

Мітець и пр. = митець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЕЦЬ"
Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. Н. Вол. у.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада. Ном. № 3510.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу. МВ. ІІ. 26.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.