Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітець

Мітець и пр. = митець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЕЦЬ"
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Німеччина и німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить. Гол. IV. 456.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Трояко нар. = трояково.
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Усмолити Cм. усмолювати.
Хибливий, -а, -е. = хибкий 2. Жіноцьке хибливе почуття. Мир. ХРВ. 251.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.