Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітла

Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛА"
Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Обгородитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Окружить плетнемъ, заборомъ свой дворъ, огородъ. 2) О лунѣ, солнцѣ: быть окруженнымъ туманнымъ сіяніемъ. Зійшов місяць із зорею та й обгородився. Мет. 329. Як місяць або сонце обгорожено кругом, — буде лютий мороз, а влітку вітер. Грин. І. 254.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає. Ном. 2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Шевч. Понурі думки. К. Іов. 10.
Пообкручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обкрутитися, но о многихъ.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Чичморіти, -рю, -риш, гл. Ѣсть много, съ жадностью. Чичморить, чичморить! Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.