Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двір

Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. ІІ. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Ном. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІР"
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. К. Іов. 54. Зріжу голову, вийму серце. Ном. стр. 303, № 473.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі. Зміев. у.
Посватати, -таю, -єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде. Н. п.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Трепло, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.
Цебрик, -ка, м. 1) Ум. отъ цебер. 2) Раст. Thymus serpyllum. Вх. Пч. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.