Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дверці

Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13295. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Чуб. V. 881. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись. Рудч. Ск. II. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВЕРЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВЕРЦІ"
Будівництво, -ва, с. Строительство, архитектура.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка. Мил. 51.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували. Шевч. ІІ. 206.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота. Черном.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1. Збірала трояке зілля на чари мені. Чуб. V. 31.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВЕРЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.