Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Зажму́рити, -рю, -риш, гл. Зажмурить (о глазахъ).
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Незабудь, -ді, ж.
1) На незабудь. На память.
2) Раст. Myosotis palustris.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Підборіддя, -дя, с.
1) Подбородокъ. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя.
2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи.
