Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійник 1

Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙНИК 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙНИК 1"
Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Зваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) = звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь.
Майтала́ти и майтолати, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Мир. ХРВ. 258. Cм. майдалати.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа. Угор.
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙНИК 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.