Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата.
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Злетілись дрібні пташенята. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі.
Подокупляти, -ля́ю, -єш, гл. = подокуповувати.
Поплентатися, -таюся, -єшся, гл. Потащиться. Поплентався старий до шинку. Поплентавсь на двір казать коні запрягати.
Роспинати, -на́ю, -єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, -пну, -неш, гл.
1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіпяли.
2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли.
3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси.
4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Гірше ляха свої діти її роспинають.
5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий.
Талмуд, -ду, м. Талмудъ. На підсіні в малій хаті сидить старий хусит, в-опів-ночі над талмудом бородою трусить.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
