Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійка

Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙКА"
Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Виношати, -шаю, -єш, гл. = виносити. А свекорко похожає, нагаєчку виношає. Грин. ІІІ. 307.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Картопління, -ня, с. Картофельные стебли.
Льодо́вня, -ні, ж. Ледникъ. Лубен. у.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Семишник, -ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Н. Вол. у. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню. Чуб. II. 658.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.