Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійлячий

Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЛЯЧИЙ"
Видивлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. видивитися, -влюся, -вишся, гл. Рассматривать, разсмотрѣть. Буде цілий день видивляться на коня. Харьк. г. Скрізь ми там видивилися. Зміев. у. 2) Вперять, вперить глаза. Чого ви отце так видивились на мене? Федьк. Така (гарна), хоч видивись. Ном. № 8447.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Потрата, -ти, ж. Утрата, издержка. Лучиться, що чоловік зовсім дурни, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді вже округ горе та потрата. Рудч. Ск. II. 174.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.