Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями.
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз.
Найпа́к нар. = найпаче.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Святий спокою, добре з тобою.
Стрій, -рою, м. Костюмъ, нарядъ.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. Краще стать на чинш, а потім викупить землю.
