Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Ночовид, -да, м. = кажан.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ.
Повоскове, -во́го, с. Подать съ улья пчелъ.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий).
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ум. унучка, унученька, унучечка.
