Благополучний, -а, -е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала.
Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Блендати, -даю, -єш, гл. = плентати. Ледво блендала ногами.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Ма́зати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Хто може, той і їде. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Пійшов ізнов до недужої.
2) Безсильный.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Спасти Cм. спадати.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. На стрітення зіма з літом пострічаються.
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне.
