Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дбати

Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сова думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДБАТИ"
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. пристрітище. Грин. II. 33.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся. Мнж. 42.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Грин. І. 145. Струну ув'язував до скрипки. Св. Л. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.