Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигіт

Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГІТ"
Відмотати Cм. відмотувати.
Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить. Вх. Зн. 15.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники. Опат. 62.
Ло́мок, -мку, м. Одна изъ двухъ подставокъ въ ткацкомъ станкѣ, на которомъ лежитъ штак. Cм. верстат. Конст. у.
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.