Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берег

Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Нали́шній, -я, -є. Лишній. Як єсть у тебе налишня курка, то даси попові. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.)
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.
Пригижкуватий, -а, -е. .? пригижкуватий вовк. ЗОЮР.ІІ.36
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.