Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берег

Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Злосопротивний, -а, -е. Враждебный; о вѣтрѣ, волнѣ: противный. Злосопротивна... хвиля вставав, судна козацькі-молодецькі на три масти розбиває. АД. І. 177.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Мишокрі́лик, -ка, м. зоол. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 435.
Пантелик, -ку, м. Въ выраженіи: збити з пантелику. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Котл. Ен. І. 7. Зовсім збила його з пантелику. Левиц. Пов. 63.
Притягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. притягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Притягиваться, притянуться, быть притягиваемымъ, притаскиваемымъ. 2) Только сов. в. Притащиться, прійти.
Розмішувати II, -шую, -єш, сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Синюк, -ка, м. 1) Грибъ изъ породы Boletus. Радом. у. 2) = синиця 1. Вх. Пч. II. 13.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина. Черк. у.
Усвиріпитися, -плюся, -пишся, гл. Сильно надоѣсть. Усвиріпився ж мені! Ном. № 2766. Всвиріпилося мені це ткання — Господи! Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.