Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани.
Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Кепський, -а, -е. 1) Глупый. Лучче з добрим загубити, як з кепським найти.
2) Плохой, дурной. Грицько забачив, що то кепська справа, мацнув ся ззаду, сукмана дірява. Кепські вісті засмутили і роздратували князя.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Масля́рка, -ки, ж. Продавщица масла.
Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. Як діжа не міситься, то сім'я біситься.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі.
