Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берег

Берег, -га м.; во мн. ч. берега и береги. 1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. берегами. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94. 2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у. 3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144. 4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами. 5) пуститися берега — отдаться на произволъ судьбы. Аф. 6) держатися берега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф. 7) берега дати — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк., Ум. бережок, бережечок, береженько. На бережку у ставка. Н. п. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГ"
Бовтун, -на, м. Испорченное яйцо. Н. Вол. у.
Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок. Г. Барв. 234.
Гнилоїдник, -ка, м. = гнилоїд. Желех.
Душогу́бець, -бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. МВ. І. 27. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Кв. II. 187. Той був душогубець. Єв. І. VIII. 44.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Корх, -ха, м. 1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.
Повидати, -даю, -єш, гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати. Грин. III. 487. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало. ЗОЮР. І. 271.
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.