Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бердулець

Бердулець, -льця, м. Раст. Rhododendron. Вх. Пч. II. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРДУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРДУЛЕЦЬ"
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Наї́хати Cм. наїздити.
Пху! меж. Тьфу!
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер. Полт.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРДУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.