Зчиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать, производить, произвести, совершать, совершить. Всіх козаків поїла, кормила, по Івасю Вдовиченку похорон і весілля зчинила. — бучу. Поднять шумъ.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть.
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього?
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати.
Приготовка, -ки, ж. = приготування.
Пукати, -каю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло.
3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Скаменити, -ню, -ниш, гл. = скамянити. І очима-гадюками доню скаменила.
Стрільба, -би, ж.
1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою.
2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка.