Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. 2) Наобманывать многихъ.
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду!
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ.
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Стій, Векло, бо ще не смеркло.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L.
Чубайка, -ки, ж.
1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку.
2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Ум. чубаєчка.
