Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Веприна, -ни, ж.
1) Мясо вепря.
2) Раст. Ribes grossularia.
Дерки́й, -а́, -е́. Шероховатый.
Мерга́снути, -сну, -неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ.
Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою?
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ.
