Коші́ль, -ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Ум. кошелик.
Крамплювати, -люю, -єш, гл. Чесать шерсть чесальными щетками, крампля́ми.
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати.
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати.
2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать.
Свинячий, я, є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Свиняча їда. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий.
