Вічовий, -а, -е. Вѣчевой; общественный. Вічовий, коповий, громадський суд.
Жолобува́тий, -а, -е. Выемчатый, желобчатый.
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили.
Напра́сниця, -ці, ж. Обидчица, задира. Масниця-напрасниця.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Недорозум, -му, м. Неразуміе, недомысліе. Я з долею та й з людьми боролась, та ніби й гірку долю поборола і людський недорозум. От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. Не поберігши тіла і душу погубиш.
Тканка, -ки, ж. 1) Ткань, тканая матерія. 2) Густая тканая сѣть для ловли мелкой рыбы. 3) Женское головное украшеніе, состоящее изъ коралловъ или жемчуга. Перлова тканка. Ум. тка́нонька, тканочка.