Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Охаб, -ба, м.
1) = охаба 2.
2) = охаба 3.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза.
Попідсушувати, -шую, -єш, гл. Подсушить (во множествѣ).
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
