Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ба!

Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. Федьк. І. 31. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Посл. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. 150. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад. Мнж. 109.
Дуженний, -а, -е. Очень сильный.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа. Котл.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Плахта, -ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до 3/4 арш., длина до 2 1/2 арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гривка, сшитая половина наз. станок, несшитыя гривкикрила. Вас. 169 — 170. Въ черниг. у. крила называются кри́си. Чуб. VII. 428. КС. 1893. V. 282. КС. 1889. V. Сумцовъ, № 21 — 22. 2) То-же, что и полотнянка, но длинная и безъ таліи. Гол. Од. 44. 3) Родъ бѣлаго платка, по формѣ похожаго на широкое полотенце, — имъ покрываются лемчанки. Гол. Од. 76. 4) Простыня. Угор. Ум. пля́хі(о)тка. Г. Барв. 227. Плахотка-червчаточка. Шевч. 375.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63. 3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш. 4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Укипати, -паю, -єш, сов. в. укипіти, -плю, -пиш, гл. 1) Укипать, укипѣть, увариваться, увариться. Щоб укипіло м'ясо, треба горщика зо щільною покришкою. Дещо. Дай, мамо, вечерять! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечерять. Ном. № 12151. 2) ? Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатній. Мнж. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БА!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.