Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ба!

Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. Федьк. І. 31. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Макс. (1849). 7. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. Гол. IV. 510. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. Макс. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Г. Барв. 190. Заховав дід бабу і похорон одправив. Рудч. Ск. II. 54. Похорон одправляти. АД. І. 117.
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Жа́ти I, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп. Г. Барв. 343.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою. Новомоск. у. (Залюб ).
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БА!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.