Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ба!

Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. Федьк. І. 31. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Бриденька, -ки, ж. Ум. отъ бридня.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зміев. у. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. К. Псал. 90. Чого зориш на нас очима дико? К. Іов. 33.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь. Котл.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла. Шевч. 2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло. Рудч. Ск. І. 66.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.
Сіруватий, -а, -е. = сірявий.
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне. Конст. у.
Шибеник, -ка, м. 1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Ном. № 3152. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника. Ном. № 180. 2) Шалунъ, сорвиголова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БА!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.