Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ба!

Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. Федьк. І. 31. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БА!"
Ладний, -а, -е. 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16. 3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі. 4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Шух. І. 78. Ум. ладненький.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. Н. Вол. у. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли. К. Дз. 179.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Пч. І. 5.
Неділешній, -я, -є. = недільний. А хто буде панотцевого неділешнього обіду дожидати. Макс. (1849). 82.
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Сюда нар. = сюди.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. ІІ. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БА!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.