Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. От чортова доглядачка! Таки й вздріла.
Дуж, -жа, -же 1) = дужий.
2) чим-дуж. На сколько силъ хватить. Другий раз як прісне, то чим-дуж тікай у вівтар.
Зачми́хати, -хаю, -єш, гл. Зафыркать. Зачмише як кабан.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева.
Поглушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Садами летіла, — сади помутила своїми голосочками.
Свинота, -ти, ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло.
Упрост нар. Прямо. Як скочить на ноги та впрост до короля.
