Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уручати

Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРУЧАТИ"
Гидко нар. Гадко, противно, мерзко, отвратительно, плохо. І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо чепає. Ном. № 2014. Та й гидко ти танцюєш, бабо! — Е, так довго. Ном. № 12558.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Паркан, -ну, м. Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. Чуб. III. 313.
Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко. Чуб. III. 109.
Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.