Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица.
Грізд, гро́зду, м. Пробка.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей.
Любе́зний, -а, -е. Любезный. Промов мені слово, о любезний сину.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову.
