Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уробляти

Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. АД. І. 187. Літом і мале піде, то вробить. Ном. № 551. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Грин. II. 310. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Грин. І. 239. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. Рудч. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. Гол. І. 164. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. Новомоск. у. 5)у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала. Гол. I. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОБЛЯТИ"
Гасник, -ка, м. 1) = гасниця. 2) = гасило. Вх. Лем. 402.
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. І. Правда, 1868. 461.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. Н. п. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. Ум. скоренько, скоресенько.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Уміщати, -щаю, -єш, сов. в. умістити, -щу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці пової науки. К. Досв. 33.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.