Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урунитися

Урунитися Cм. урунюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРУНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРУНИТИСЯ"
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162.
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
Задзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зажурчать. Тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки. МВ. І. 28.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл.коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Желех. Осаднений кінь. Вх. Зн. 44.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Отут нар. = oттут. Ум. отутеньки, отутечки. Отутеньки ставатимем. Кролев. у. Ось зараз були отутечки. Грин. II. 142.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРУНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.