Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уривати I

Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Ном. № 7771. Від його, урвавши поли, тікай. Посл. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. ЗОЮР. І. 29. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. Грин. ІІІ. 508. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Шевч. 496. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Марк. 88. Любисточку ввірвала. Г. Барв. 80. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ном. № 504. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Гол. І. 259. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. Лукаш. 40. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. Чуб. II. 94. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. Мир. ХРВ. 236. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш. Св. Л. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРИВАТИ I"
Гика, -ки, ж. = гич. Вх. Лем. 403.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Левиц. І. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной. Черк. у.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.