Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уривати I

Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Ном. № 7771. Від його, урвавши поли, тікай. Посл. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. ЗОЮР. І. 29. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. Грин. ІІІ. 508. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Шевч. 496. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Марк. 88. Любисточку ввірвала. Г. Барв. 80. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ном. № 504. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Гол. І. 259. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. Лукаш. 40. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. Чуб. II. 94. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. Мир. ХРВ. 236. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш. Св. Л. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРИВАТИ I"
Для пред. 1) Для. Любисточок — для дівочок, василечки для пахощей, а м'яточка — для любощів. Мет. 311. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Ном. № 4721. Для малого манастиря, мала й милостина. Ном. № 4537. 2) По. Діти тяли, кров ілляли для росказу твоєго. Чуб. III. 378. 3) Потому, поэтому. Ти думаєш, що ти красна і для того така щасна. Млр. л. сб. 325.
Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.
Пересуд, -ду, м. 1) Вторичный судъ. 2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати. АД. І. 136. 3) мн. Пересуды, сплетни. 4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143. Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. пересудок. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе. Н. п.
Помріти, мрію, -єш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Поспіл II, -полу, м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245.
Ремінник, -ка 1) Родъ широкаго кожанаго мужскаго пояса изъ куска толстой кожи, сшитой вдвое, такъ что въ средину прячутъ деньги, —тоже, что и черес, только шире. Чуб. УН. 418. 2) ремінник. Cм. вуголов. Шух. І. 166.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.