Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уродливий

Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Ном. № 1673. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. Шевч. 268. 2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. Рудч. Ск. І. 74. 3) Урожайный. Лани мої уродливі. ЗЮЗО. І. 549.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОДЛИВИЙ"
Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны. Рк. Левиц.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. Черномор.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Куприк, -ка, м. Ум. отъ купер.
Мохна́вці, -вець, ж. мн. = мохнатиці = рукавиці въ загадкѣ: Мац-мац по лавці, найшов мохнавці. Чуб. І. 314. Cм. мохнатиця.
Подівувати, -зую, -єш, гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь. Котл. Ен. V. 9.
Сухозлотиця, -ці, ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.