Більовий, -а, -е. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна.
Бревкання, -ня, с. Жранье.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.
Поосмілюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и осмілитися, но о многихъ.
Попідтинати, -на́ю, -єш, гл. Подрѣзать, подсѣчь, подрубить (во множествѣ).
Посватати, -таю, -єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.