Вихолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. вихолодитися, -джуся, -дишся, гл. Остывать, остыть. Конст. у.

Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.

Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.

Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Ном. № 1426. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Полт. Polyporus. ЗЮЗО. І. 132. Під пеньком губка. Ном. № 5396. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Ном. № 13672. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Ном. № 2654. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. Ном. № 13672. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. ІІ. 202. Нема ні кресала, ні губки. Грин. І. 219. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Н. Вол. у. Цілу губку я уткала. Черниг. у. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». Вас. 171. 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. I. 137.

Ікластий, іклатий, -а, -е. Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у.

Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.

Обживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.

Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Кіевск. у. Зуби... повыпадали. Чуб. II. 270.

Пообливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Облиться (о многихъ). Пообливалися, аж тече з їх. Черниг. у.

Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.