Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уростич

Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОСТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОСТИЧ"
Вистачення, -ня, с. Доставка, поставка.
Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Добі́гти Cм. Добігати.
Загри́зкуватий, -а, -е. Сварливый, задира.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Пошматувати, -ту́ю, -єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Рудч. Ск. II. 147. Собака... за запаску і пошматувала. Г. Барв. 91.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити. Харьк. у.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Чаклій, -лія, м. = чаклун. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОСТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.