Бахур, -ра
Віддухати, -хаю, -єш, гл. = віддухопелити. А що, добре тебе оддухали?
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Рамак, -ка, м. = рубель 2.
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Убив брата мойого, ще шурина свойого.
