Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урічливий

Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІЧЛИВИЙ"
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
ЗсохтиCм. зсихати.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Кошар, -ра, м. 1) = кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = кошара. Вх. Лем. 427. Ум. кошарик. Вх. Уг. 246.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.
Терликання, -ня, с. Пиликанье. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРІЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.