Борінний, а е Относящійся къ боронѣ. залізо борінне. Желѣзо употребляемое для зубьевъ бороны.
Вимішувати, -шую, -єш, гл.
1) сов. в. вимішати, -шаю, -єш. Вымѣшивать, вымѣшать, промѣшивать. Треба добре вимішувати в грубі. Дівка зле вимішає лемішку.
2) сов. в. вимісити, -шу, -сиш. Вымѣшивать, вымѣсить.
Дурні́сінький, -а, -е. Совершенно глупый. дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки.
Круг I, -га, м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. вже со́нце в крузі. Солнце на горизонтѣ. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. Щоб ти пішов круга світа. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! (Проклятіе). 8) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. 4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. 5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 — 3) волокна неньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Сорт: кругів прядіва. 6) — коліс. Комплекта колесъ для воза. 7) Площадь, ограниченная окружностью. 8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кругом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное ; круг является одною изъ двухъ сторонъ колиски , частью м'яльниці ( . 9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная кулеша. 10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. 11) — гончарський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее веретено, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой лавиця, при помощи жабки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідняк, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Полтавскія названія частей круга: веретено — веретено, п'ятка — деревянная подставка для круга, порплиця — желѣзный подшипникъ для веретена, а дучка — лунка въ ней, лава = скамья, коник = жабка, спідняк, сподень, кружка — нижній кругъ, верхняк, голова, головка, кружалко — верхній кругъ; спиці — большею частью круглыя деревянныя трос ти, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпеник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльонський, головатий, шестерня, воло́ський. 12) Тулья шапки. 13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. 14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. 15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. 16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Ум. кружечок, кружок.
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в'язки соломи спали, то холодно.
Мохна́тий, -а, -е. Мохнатый; пушной. Звір мохнатий. Яка вона мохната, така невістка багата
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный.
2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички.
3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля.
4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий.
Тижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ.