Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик. Мет. 472.

Друкі́вля, -ля, с. Шрифтъ? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що? Брацл. у.

Заворча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. І. 25.

Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.

Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці. ( Залюбовск.) и пр.

Одолівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває. Котл.

Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. ЗЮЗО. І. 118, 175. б) Circaea lutiniana L. ЗЮЗО. І. 118. в) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 137.

Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. Св. Л. 46. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати. Чуб. V. 984.

Ташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Располагаться, раскладываться. Кв. II. 20. І зараз стали роскладатись, копати, строїть, ташуватись. Котл. Ен. IV. 14.

Укоситися Cм. укошуватися.