Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Мертве́цький, -а, -е. Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. До ощадну. До тла, окончательно.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. (одм.).
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2.
