Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чортополох

Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТОПОЛОХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТОПОЛОХ"
Вовкозубий, -а, -е. Съ волчьими зубами.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки. Черк. у.
Капитанський, -а, -е. Капитанскій. Стане панеєю, як буде капітанська теща. Кв. І. 196.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Суховерх, -ху, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. ІІ. 34.
Точно нар. Точно.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454.
Штапний, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРТОПОЛОХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.