Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чорнобильник

Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил. ЗЮЗО. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНОБИЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНОБИЛЬНИК"
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Відгуляти 2, -ля́ю, -єш, гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.
Дойчити, -чу, -чиш, гл. Быть кормилицею, кормить грудью. Угор.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали. Лукаш. 44.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий. Грин. III. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРНОБИЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.