Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Голитися, -люся, -лишся, гл. Бриться. Не милися, бо не будеш голитися.
Клиша, -ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Быстро, сразу.
Писак, -ка, м. 1) = писака. Мудрий писак і пером так не може списати. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ.
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали.
Шпиця, -ці, ж.
1) Спица.
2) Снарядъ для сниманія коры съ березы.
