А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Короновать.
2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився.
Носити, -шу́, -сиш, гл.
1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить.
2) Носить одежду, обувь.
Паперник, -ка, м. = папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Рострощити, -щу, -щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії.
Фіялка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, б) — вечірня. Hesperis matronalis L. в) — лісова́. Viola mirabilis. Cм. хвіялка. Ум. фіялочка.
