Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чортопхайка

Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТОПХАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТОПХАЙКА"
Бантувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Вакса, -си, ж. Вакса. Уман. І. 62.
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі? Камен. у.
Користне нар. = користно.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРТОПХАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.