Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чортопхайка

Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТОПХАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТОПХАЙКА"
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Кв. І. 45. Брехнею не відбрешешся. Ном. № 6796.
Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Однодержавний, -а, -е. Единодержавный. Башт. 91.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Страшок, -шка, м. 1) Ум. отъ страх. 2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) Пугало для птицъ. Вх. Уг. 270.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРТОПХАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.