Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Ли́ктор, -ра, м. Ликторъ. Жерці і ликторі стоять круг капитолія.
Мендиве́шка, -ки, ж. Насѣк. вошь.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Поширяти I, -ря́ю, -єш, сов. в. поши́ри́ти, -рю, -риш, гл. Дѣлать, сдѣлать шире, расширить.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.
Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку.