Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чорна

Чорна, -ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНА"
Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Поборець, -рця, м. = побірець.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Чепати, -па́ю, -єш, гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,
Шкаворонок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж. 1) = жайворонок. Вх. Лем. 484. 2)зімовий = посміттюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.