Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чорно

Чорно нар. Черно. Такий злий, аж у роті чорно. Ном. № 2884. Чорним-чорно. Совершенно черно. Н. Вол. у. ходити чо́рно. Одѣваться въ черную одежду. Ум. чорненько, чорнесенько. У черницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька — ходити чорненько. Рудч. Чп. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНО"
Вилічувати, -чую, -єш, сов. в. вилічити, -чу, -чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Чуб. II. 48. Шукаю лікарства і не можу вилічити. Рудч. Ск.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Ділени́ця, -ці, ж. Часть, пай, доля. Cм. Дільниця. Св. П. І. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. I. 299. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали. Н. п.  
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Розговорити Cм. розговорювати.
Сербський, -а, -е. Сербскій. Федьк. І. 130.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.