Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Усе наше добро позводив. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер.
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Cм. снігур.
