Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чолатий

Чолатий, -а, -е. Съ большимъ лбомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОЛАТИЙ"
Бискуплянин, -на, м. Крестьянинъ, живущій на извѣстныхъ обязательствахъ на земляхъ епископства. К. ПС. 110.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Недбальство, -ва, с. = недбалість. Через твоє недбальство дожились до того, що нічого й їсти. О. 1862. II. 25.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный. Желех.
Ошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = ошахрати.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.