Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти...
Каповий, -а, -е. . капо́ві пси Охотничьи собаки. Cм. капів.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Почучверіти, -ріємо, -єте, гл. Захирѣть (во множествѣ). Як ударила спека, так мої огірки й почучверіли.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
