Анке́рь и анки́р, -рю, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Ум. лелечинятно.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Нацюкати, -каю, -єш, гл.
1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець.
2) Нарубить зарубокъ.
Пасти I, -су, -сеш, гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. пішов до бога вівці пасти. Умер. 2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. 3) — о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Сидить нерухома та пасе нас очима. 3) — задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Обідрав її до шнириночки.
